Щороку 7 червня відзначається Всесвітній день безпеки харчових продуктів. Цей день покликаний нагадати про те, що відповідальний підхід до питань харчової безпеки є запорукою збереження здоров’я та профілактики цілого спектру захворювань, пов’язаних зі способом харчування.

  Безпека харчових продуктів важлива на всіх етапах від виробництва та збору врожаю, перероблення, зберігання, розподілу, аж до приготування та споживання їжі. Виробники й реалізатори продуктів харчування мають дотримуватися низки правил, щоб уникнути потенційно серйозних небезпек для здоров’я.
  В Україні питання харчової безпеки регулюються на законодавчому рівні, зокрема, законами «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», які забезпечують безпечність харчових продуктів на шляху «від лану до столу».
  В Україні розроблена нормативно-правова база, що регулює процеси з надання якісних та безпечних продуктів споживачам. При виборі харчових продуктів варто обов’язково звертати увагу на зовнішній вигляд товару, упаковку, а також на маркування та інформацію про продукт, яка зазначена виробником.
  Для прикладу, відповідно до Закону «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», на фасованих харчових продуктах, виробник обов’язково має надавати таку інформацію:
  1) назву харчового продукту;
  2) перелік інгредієнтів;
  3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для перероблення;
  4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
  5) кількість харчового продукту у встановлених одиницях вимірювання;
  6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
  7) умови використання;
  8) назва та місце перебування оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, для імпортованих харчових продуктів – назва та місце перебування імпортера;
  9) країна походження або місце походження;
  10) інструкції з використання, якщо без неї важко зрозуміти, як використовувати продукт правильно;
  11) для напоїв із вмістом етилового спирту понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту в напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД);
  12) інформація про поживну цінність харчового продукту.
  Наявність або брак такої інформації на фасованому товарі дає підстави замислитися про те, чи дотримується виробник Закону України, та чи можна йому довіряти.
  Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначає норми безпеки та якості продуктів, що перебувають в обігу або ввозяться на територію України. Відповідно, ці показники регулюються відповідно до встановлених Законом вимог.
  Деякі «безпечні» норми продуктів харчування тваринного походження регулюються Законом «Про ветеринару медицину». Він визначає засади для регулювання сфери охорони здоров’я та добробуту тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, а також обігу побічних продуктів тваринного походження. Виробники продуктів тваринного походження мають стежити за нормами відповідно до Закону аби постачати якісний продукт споживачам. Крім цього, Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», визначає органи виконавчої влади, які мають стежити за дотриманням Законів України у процесі виробництва та реалізації продуктів харчування тощо.
  НАССР – важливий інструмент для контролю безпеки харчування. Він охоплює багато різних аспектів: вимоги до стану приміщень, де зберігаються або готуються продукти, чистоту поверхонь, гігієну персоналу, зберігання та транспортування та багато іншого. Виробники мають дотримуватися принципів НАССР, а також різні установи, адміністрації навчальних закладів тощо, вони повинні впроваджувати та постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.
  Ще одним документом, стосується безпечності харчових продуктів є CODEX ALIMENTARIUS. Це міжнародні стандарти, методичні вказівки, норми та правила, що забезпечують безпеку та якість харчових продуктів. Він містить положення про гігієну харчових продуктів, харчові добавки, залишки пестицидів і ветеринарних лікарських препаратів, маркування та методах аналізу і відбору проб, контроль та сертифікацію імпорту та експорту харчових продуктів.
  Безпека харчових продуктів є спільною відповідальністю між урядами, виробниками та споживачами. Дотримуючись харчових стандартів, створивши ефективні системи контролю харчових продуктів, застосовуючи належні методи ведення сільського господарства можна забезпечити харчову безпеку та належну якість продукції.
  Сьогодні у надважких умовах воєнного стану держава продовжує виконувати зобов’язання із забезпечення громадян України правом отримувати безпечні харчові продукти в продажу та безпечні харчові послуги в громадському харчуванні. Відповідальність за безпечність харчових продуктів безпосередньо несуть виробники, яким також досить непросто в умовах воєнного стану забезпечувати виробничий процес. А ось контроль за безпечність харчових продуктів – на боці держави, в рамках функцій та компетенцій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.