Враховуючи шляхи міграції цільових видів дикої перелітної птиці, військових дії, які можуть впливати на розширення зони високого ризику виникнення грипу птиці, значну концентрацію поголів’я птиці, існує високий ризик занесення та розповсюдження грипу птиці на Прикарпатті.

  Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та зазвичай менш чутливі до інфекції, дикі птахи переносять вірус у нові місця.
  Івано-Франківська область географічно розташована на перетині міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами з неблагополучних країн, територій та зон існує постійно. Особливо під час сезонних міграцій та в роки аномально теплих зим цей ризик істотно підвищується.
  Не менш важливу роль відіграють мисливці у попередженні поширення високопатогенного грипу птахів, оскільки вони мають безпосередній контакт з дикою фауною.
  Грип птиці – висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.
  З метою охорони господарств, незалежно від форм власності, від занесення збудника грипу птиці власники зобов’язані суворо виконувати заходи, які передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці.
  Основні шляхи передачі та розповсюдження захворювання:
  - Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.
  - Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції
  - Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із виділеннями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
  - Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями.
  Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
  Ознаки захворювання:
  Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
  У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
  У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
  Щоб не допустити виникнення захворювання грипу птиці у господарстві необхідно дотримуватись наступних правил:
  - здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
  - дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
  - виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
  - не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
  - забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
  - проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці.
  Хворобу можна тільки попередити шляхом безумовного виконання правил біобезпеки та дотримання заходів з профілактики.
  В разі виявлення масової загибелі птиці, а також при виявленні місць масової загибелі дикої птиці на полях, в лісах та інших місцях необхідно негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі, або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.