Генетично модифікований організм (ГМО) – це будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах.

  Обов’язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні.
  Нормами Закону України від 31.05.2007 р. №1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» забороняється:
  - вивільнення у навколишнє природне середовище ГМО до їх державної реєстрації, крім вивільнення в навколишнє середовище при проведенні випробувань;
  - промислове виробництво та введення в обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО до їх державної реєстрації;
  - ввезення на митну територію України ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань);
  - обіг ГМО - продуктів, котрі не внесені до Державного реєстру ГМО сортів сільськогосподарських рослин, створених на основі ГМО.
  Сьогодні в Україні немає жодної офіційно зареєстрованої ГМ – рослини і жодного сорту до Державного реєстру ГМО поки не включено.
  Серед ГМ- рослин, які широко вирощують у світі – соя, ріпак, кукурудза.
  У деяких країнах дозволено вирощувати трансгенні помідори, картоплю, рис, кабачок.
ГМО, в тому числі і ГМ – сорти рослин, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки. Біологічна безпека, згідно з законом, полягає у відсутності негативного впливу на людину (в тому числі і майбутні покоління), сільськогосподарські рослини і тварини, а також інші живі організми. Генетична безпека передбачає відсутність неприродного та неконтрольованого впливу на ген людини, сільськогосподарських тварин та рослин, інші біологічні об’єкти.
  Порушення вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
  Щоб певною мірою пересвідчитись, що насіння, яке ви купуєте не є генетично модифікованим, дотримуйтесь наступних порад:
  - обов’язково звертайте увагу на наявність сортів, що пропонуються до реалізації в Державному реєстрі сортів рослин придатних до поширення в Україні;
  - перевіряйте наявність та чинність Сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння;
  - звіряйте дані занесені до супровідних документів з даними, що нанесені на етикетки якими марковано пакування з насінням.
  Вищеназвані документи видаються лише на сорти рослин, які не є генетично модифікованими, оскільки дія Закону України «Про насіння і садивний матеріал», яким вони передбачені, не поширюється на обіг насіння і садивного матеріалу ГМО.
  Найбільш надійним способом встановити «натуральне» чи трансгенне насіння ви купуєте, можна лише за результатами лабораторного аналізу в лабораторіях акредитованих на визначення наявності або відсутності генетично модифікованих організмів, бо навіть видача Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння, не передбачає обов’язок суб’єкта насінництва перевіряти насіння, яке пропонується для реалізації, на вміст ГМО.