Останніми роками змінюється середня річна температура, кількість і тривалість опадів, збільшується сума ефективних температур, що призводить до змін еколого-географічних умов розвитку різних видів та до перебудови видової структури тих чи інших ентомофагів.
 За даними моніторингу, проведеного спеціалістами відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків, в Галицькому, Городенківському, та Снятинському районах в сонячні дні відмічався масовий літ метеликів - чортополохівки.
 Метелик з розмахом крил 50-60 мм, світло-червоного або яскраво-коричневого кольору. На передніх крилах малюнок із чорних смуг, білих плям біля вершин і звивистою чорною поперечною смужкою за зовнішнім краєм. Знизу передні крила рожеві з чорно-білим малюнком. Задні крила зверху з чорними поперечними смужками та окоподібними плямами по зовнішньому краю, знизу - ясно-бурі з мармуровим малюнком і синьо-жовтими окоподібними плямами по зовнішньому краю.
 Яйце зеленого забарвлення, видовжене, заввишки до 1,5 мм, з характерними 16 поздовжніми реберцями. Гусінь до 40 мм, темно-сіра або майже чорна, з жовтими смугами вздовж спини та боків, жовтими великими шипами, розміщеними в один ряд на кожному сегменті (крім першого), голова чорна. Лялечка 25-30 мм, сіро-коричневого забарвлення, на спині низка зубчастих горбочків і блискучі золотисті, а з боків - матові плями.
 Після тривалого періоду додаткового живлення на квітучих бур'янах та інших нектароносах метелики відкладають яйця, розміщуючи їх поодинці на листя, віддаючи перевагу бур'янистій рослинності. Відклавши яйця, метелики гинуть. Через 7-12 днів з яєць відроджується гусінь. Зазвичай гусениці харчуються на бур'янах - кропиві, осоті, чортополоху. Через 20-30 днів гусениця закінчує живлення і, прикріплюючись анальним кінцем до рослини або іншого предмета, перетворюється на висячу лялечку. Через 12-18 днів із лялечки вилітають метелики нового покоління. Друге і третє покоління розвиваються в липні-вересні.
 Залежно від агрокліматичних умов другої половини літа одночасно можна виявити всі стадії розвитку чортополохівки.
Шкідливість. Гусениці скелетують листя, скріплюючи його павутинками. Із-за масової появи, коли знищивши бур'яни, гусінь відчутної шкоди може завдати рослинам сої, соняшника, овочевих і баштанних культур, передусім, засміченим посівам. На присадибних ділянках, шкідник не нехтує також айстрами, лавандою, артишоком тощо.
 Заходи захисту. За появи осередків гусениць посіви захищають рекомендованими інсектицидами – Ампліго-0,2-0,4л/га, Белт-0,1-0,15л/га та інші дозволені до використання, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» із обов’язковим дотриманням інструкцій по техніці безпеки при роботі з пестицидами.
 На присадибній ділянці рекомендовано механічне збирання гусениць та подальша локалізація їх. Слід старанно доглядати за посівами, передусім, не допускати їхньої забур'яненості і межуючих угідь, зокрема улюбленими чортополохівкою будяками.
 Рекомендуємо посіви тримати на постійному контролі, щоб мінімізувати негативні наслідки від вищезгаданого шкідника.
 При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.