За агрометеорологічними розрахунками поточного року, згідно середньобагаторічних даних, перехід середньодобової температури повітря через +5° у бік підвищення цьогорічної весни очікується 28 березня.
 Слід зазначити, що нестандартні погодні умови весняно-літніх періодів минулого року обмежили поширення та накопичення фітофагів, але, водночас, сприяли поширеному розвитку грибних хвороб.
 Тому необхідно проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування заходів захисту.

 Пшениця озима та інші зернові культури. Враховуючи запас інфекції хвороб, за несприятливих умов перезимівлі озимих культур, є загроза ураження посівів хворобами, що особливо небезпечно для ослаблених перезимівлею рослин. Після танення снігу в посівах озимої пшениці слід звернути увагу на наявність снігової плісняви. Ранньовесняне підживлення посівів азотними добривами сприятиме підвищенню стійкості рослин до ентомофітопатогенного комплексу.
 Оброблення посівів фунгіцидами проти хвороб листя проводять, починаючи з фази кінець кущіння – вихід у трубку за появлення ознак хвороб і погодних умовах, сприятливих для їхнього розвитку (висока вологість повітря, тривалі і часті роси, дощова тепла погода з вітрами тощо) препаратами відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
 Минулого року іржасті хвороби проявились у посівах усіх зернових культур, але переважно в пшениці озимій. У цьому році, враховуючи природній запас інфекції, слід очікувати проявлення всіх видів іржастих хвороб на зернових колосових культурах повсюди. За сприятливих погодних умов у період фаз виходу в трубку – наливу зерна (t0 11-180C періодичне випадання дощів), можливий розвиток хвороб від помірного до сильного.
 Борошнисту росу у минулому році виявляли в посівах озимої пшениці, озимого та ярого ячменю, вівса, що було обумовлено наявним інфекційним запасом збудника і сприятливими для його розвитку погодними умовами весняно-літнього періоду. У поточному році борошнисту росу в посівах зернових колосових слід очікувати повсюдно, а за умов теплої та вологої погоди в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення, ймовірний розвиток хвороби від помірного до сильного.
 Септоріоз листя щорічно у різному ступені уражує посіви озимих культур за весняного кущіння, зокрема пшеницю озиму за рахунок минулорічної осінньої інфекції. У поточному році септоріоз листя слід очікувати в зернових культурах за умов теплої дощової погоди за виходу в трубку - формування зерна.
 Гельмінтоспоріоз уражує переважно озимий і ярий ячмені, менше пшеницю, і проявляється у вигляді темно-бурої, рінхоспоріозної, смугастої та сітчастої плямистостей. Хворобу відмічали Галицький, Рогатинський, Снятинський райони за весняного кущення, а в подальшому за сприятливих погодних умов (тепла, волога погода) у травні-червні вона набула масового прояву. У поточному році за сприятливих погодних умов весняно-літнього періоду (часті дощі, висока вологість повітря і температура 15-200С) також ймовірний розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей в посівах ячменів від помірного до епіфітотійного.
 Щодо шкідників, у минулому році спостерігалося зниження інтенсивності розмноження й заселення посівів клопом шкідливою черепашкою, що обумовлено, насамперед, нестійким температурним режимом у весняний період, який спостерігається в останні кілька років. Заселення посівів клопами було розтягнутим і відбувалось із запізненням, фенологічно – від початку до завершення трубкування, що не сприяло дружньому відкладанню яєць і відродженню личинок в оптимальні фенологічні строки. Але, враховуючи високу репродуктивну здатність черепашки до розмноження та за ранньої, теплої погоди весни, без різких коливань температур, сприятливого гідротермічного режиму літа, можливий масовий спалах чисельності шкідника в 2018 році.
 За відповідних погодних умов (недостатня глибина промерзання ґрунту взимку, сприятливі для шкідника гідротермічний коефіцієнт (ГТК) весняно-літнього періоду) та недотримання правильної агротехніки (із року в рік господарства не виключають із структури посівних площ посів колосових по стерньовим попередникам) навесні можливе формування осередків із підвищеною чисельністю хлібної жужелиці, де необхідно буде проводити заходи по обмеженню її чисельності. Потреба в хімічному захисті ймовірно виникатиме в крайових смугах чи інших осередках за надпорогової (ЕПШ понад 3-4 личинки на кв.м) чисельності фітофага, передусім в пшениці озимій, розміщеній після стерньових попередників.
 Відносно хлібних жуків (красун, осередково хрестоносець) за сприятливих умов перезимівлі та оптимальних погодних умов весни та літа (помірно тепла дощова погода, ГТК 0,6-1,0) ймовірне осередкове збільшення їх чисельності.
У видовому складі хлібних блішок, які поширені у посівах зернових культур, переважає смугаста хлібна блішка. При оптимальній температурі весняного періоду в суху, сонячну погоду активність блішок матиме господарське значення.
Внаслідок ранньої весни можливий ранній вихід жуків хлібних п’явиць(червоногрудої та синьої) з місць зимівлі. За помірно вологої й теплої погоди у весняно-літній період вегетації зернових колосових слід очікувати заселення жуками посівів озимих зернових та більш високу ймовірність зростання чисельності шкідників та шкідливості хлібних п'явиць на ярих колосових культурах у фази кущіння – вихід у трубку.  В цей період на посівах з осередками надпорогової їх чисельності та за наявності інших фітофагів доцільне застосування захисних обприскувань дозволеними інсектицидами.
 На слабо розкущених з осені, послаблених та зріджених після зимівлі озимих посівах, а на пізніх посівах ярих зернових та кукурудзи за теплої сухої погоди навесні, особливо за наявності температурного мінімуму (+18°С) в травні, можливе виникнення осередків масового розвитку злакових мух (шведська, гессенська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, зеленоочка).
 За помірно вологої й теплої погоди навесні (18-22°С, опади не зливового характеру до 15 мм), а також беручи до уваги високу потенційну плодючість шкідника (до 10 поколінь за вегетаційний період), існує ймовірність масового розвитку й шкідливості злакових попелиць (велика, звичайна та ячмінна) на значних площах озимих і ярих зернових культур. Зважаючи на вищевказане, необхідно постійно проводити спостереження за динамікою заселення посівів колосових культур злаковими попелицями, особливо протягом травня-червня. Проведення хімічних обприскувань буде доцільне за чисельності шкідника більше 8-12 попелиць на 1 стебло (колос) та при заселенні більше 15% рослин у фазу колосіння і більше 15-40 попелиць на 1 колос при заселенні більше 30% у фазу наливу зерна.

 Кукурудза. У весняний період становить небезпеку пліснявіння проростаючого насіння і сходів, особливо за умов прохолодної погоди в період сівба – сходи, неякісної передпосівної підготовки насіння та утворення ґрунтової кірки під час проростання.
 Із шкідників навесні найнебезпечніші дротяники та несправжні дротяники (личинки жуків коваликів і чорнишів).
 За умов ранньої та теплої весни, оптимального зволоження орного шару ґрунту, в разі недотримання агротехнічних заходів вирощування та захисту посівів, існує реальна загроза пошкодження сходів кукурудзи цими шкідниками.
 Зменшує шкідливість хвороб та фітофагів інкрустація насіння баковими сумішами фунгіцидних, інсектицидних препаратів з біологічно активними речовинами, сівба в оптимальні строки, досходове боронування посівів.
 Загалом, для збереження врожаю потрібно вести постійний контроль фітосанітарного стану посівів, щоб у разі виникнення проблеми була змога оперативно її вирішити. Оскільки поширення та розвиток шкідливих фітофагів і патогенів, а відповідно, і їх шкідливість залежить від сукупності таких чинників, як погодні умови, генетична стійкість рослин та наявність збудника чи шкідника.