Суворі реалії нашої країни спричинили вимушений переїзд десятків тисяч людей, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, і опиняються часто-густо у невизначеному правовому полі.
З метою вирішення проблем, з якими стикнулись громадяни України, був прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» , який окреслив їх правовий статус та забезпечив певний обсяг гарантованих прав.
 Насамперед варто зазначити, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
  Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь – яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
У відповідності до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має певні права та обов’язки.
Внутрішньо переміщена особа має право на:
- єдність родини;
- сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;
- інформацію про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;
- безпечні умови життя і здоров’я;
- достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
- створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
- забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
- сприяння у переміщенні її рухомого майна;
- сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;
- забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
- надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
- влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
- отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
- проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
- безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;
- отримання гуманітарної та благодійної допомоги;
- інші права, визначені Конституцією та законами України.
Внутрішньо переміщена особа зобов’язана:
1) дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства;
2) повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
  У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від’їзду;
3) у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.
Внутрішньо переміщена особа зобов’язана виконувати інші обов’язки, визначені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи вищенаведене варто зазначити, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» гарантує, що громадяни України, які вимушено залишили тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і оселилися на материковій частині України, користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні.