Одним із ефективних способів запобігання корупції в державній сфері є посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних осіб.
 Зобов’язання статті 52 Закону України “Про запобігання корупції” встановлює додаткові заходи фінансового контролю. Так, у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство в установленому ним порядку із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
 Це стосується і суттєвої зміни майнового стану декларанта, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року ( на 2018 – 88 100 грн).
 Відповідно до частини другої статті 52 Закону України “Про запобігання корупції” у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання або придбання майна зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
 Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.
 Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування.
 Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.
 Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються.
 Інформація про отримання доходу або придбання майна членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.
 Подання інформації про суттєві зміни в майновому стані відповідно до статті 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені статтею 46 Закону. Зазначена інформація повинна бути також відображена у наступній декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює відповідний звітний період (наприклад, у наступній щорічній декларації, яка охоплює звітний рік, у якому суб’єкт декларування подав відповідне повідомлення про суттєві зміни в його майновому стані).
 Важливо наголосити, що особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є суб’єктами декларування, які у разі суттєвої зміни в їх майновому стані зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Тобто, якщо суб'єкт декларування припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування у квітні 2018 року, а декларацію особи, яка припинила відповідну діяльність, зобов'язаний подати до 01 квітня 2019 року, то обов'язок у такого суб'єкта декларування подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані припинився після подання декларації особи, яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування.
 Частиною другою статті 172-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення вимог щодо подання повідомлення про зміни в майновому стані.
 Частиною другою статті 65 Закону України “Про запобігання корупції” встановлено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
 Після накладення вищезазначених стягнень відповідні відомості щодо особи вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це, в свою чергу, тягне за собою низку негативних наслідків для подальшої професійної діяльності особи, уникнути яких можливо, виконуючи вимоги Закону.
 Окрім того, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням відповідно до статті 84 Закону України «Про державну службу».