Захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів – одне з найважливіших завдань, яке має на меті збереження та отримання максимальної продуктивності упродовж періоду вегетації та високого врожаю культури. Серед основних заходів захисту пшениці озимої чільне місце займають обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною суттєвих утрат урожаю.

 Во­се­ни після висіву ози­мих, як пра­ви­ло, скла­да­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку не тільки сходів зер­но­вих куль­тур, а й бур’янів. Бур’яни ак­тив­но рос­туть, роз­ви­ва­ють­ся і вхо­дять у зимівлю, на­брав­ши знач­ну біома­су. У зв’язку з цим, на посівах озимої пшениці ще з осені необхідно провести обстеження. За­леж­но від сту­пе­ня засміче­ності та ви­до­во­го скла­ду бур’янів для кож­но­го по­ля уточ­ню­ють агро­прий­о­ми із до­гля­ду за посіва­ми.

 Хімічний за­хист посівів з осені, спри­ят­ливі по­годні умо­ви взим­ку є не­обхідни­ми фак­то­ра­ми рос­ту і роз­вит­ку пше­ниці ози­мої з по­чат­ку віднов­лен­ня ве­ге­тації на­весні.

 До­б­ре роз­ви­нуті посіви пе­ре­шко­д­жа­ють по­яві та роз­вит­ку вес­ня­ної по­пу­ляції зи­му­ю­чих і ярих бур’янів, знач­но пригнічу­ють ба­га­торічні їхні ви­ди. Кри­тич­ним для кон­тро­лю бур’янів во­се­ни є, як пра­ви­ло, ранній період рос­ту куль­ту­ри, по­чи­на­ю­чи від по­яви про­ростків або сходів, під час яко­го бур’яни здатні кон­ку­ру­ва­ти з пше­ни­цею ози­мою за по­живні ре­чо­ви­ни, що може послабити стан озимих. В результаті рослина в більш слабкій формі входить в зимовий період спокою. Саме то­му об­ме­жу­ва­ти шкідливість бур’янів слід на ранніх ета­пах роз­вит­ку куль­ту­ри. Варто зазначити, що відмова від захисту гербіцидами змушує культуру протягом приблизно двох місяців конкурувати з бур'янами.

 Для обмеження шкідливості бур’янів на цих етапах розвитку культури варто ви­­важено підійти до вибору ефективного гербіциду. Адже вибір дієвого препарату з тривалим періодом захисної дії і внесення його в оптимальні терміни забезпечить знищення або пригнічення бур’я­нів, поширених у посівах культури, і запобігатиме продукуванню насіння се­­геталь­ною рослинністю.

 Вибира­ючи препарат для обмеження шкідливості бу­­р’я­­­­­­нів, слід враховувати такі ос­­новні вимоги: ідентифікувати видовий склад проблемних бур’янів, здійснювати об­­прискування бур’янів на початку активного їх розвитку, дотримуватися строків внесення препарату та регламенту за­­стосування обраного гербіциду, використовувати для обприскування обладнання з відповідними технічними ха­­рактеристиками, не забруднене гербіцидами, що раніше застосовували, обприскувати із використанням об­­лад­нання, відрегульованого відповідно до заданої но­­рми витрати препарату, враховувати розміщення культур у сівозміні, для уник­­нення проблеми знесення гербіцидів на чутливі культури та негативний вплив залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівали у випадку знищення їхніх посівів через негативні по­годні явища (вимерзання, травмування градом або в результаті епіфітотій хвороб), дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника.

 До гербіцидів, рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для контролю бур’янів у по­­сівах пшениці озимої, належать препарати на основі таких діючих речовин як: тіфенсульфурон-метил у поєднанні з трибенурон-метилом, дікамба у поєднанні з хлорсуль­фуроном, тритосульфуроном та трибенурон-метилом, карфентрозон-етил, метсульфурон-метил, бентазол, клетодим, флорасулам у поєднанні з амінопіралідом та трибенурол-метилом, 2,4-Д, дикамба, клопіралід, флуроксіпір.

 Деякі з цих препаратів можна за­­стосовувати у бакових сумішах для розширення спект­ра контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої. Для контролю за розвитком стійкості бур’я­­нів гербіциди рекомендовано ком­бінувати.