Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області наголошує: в квітні місяці проходитиме масовий вихід шкідників із стадій спокою і заселення культурних рослин та дерев. Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про незначну загибель комах-фітофагів та задовільний фізіологічний стан переважної більшості тих, що збереглися.

 Тому постійний моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь, посівів та багаторічних насаджень, на виявлення шкідників, хвороб, бур’янів набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімалізації негативної дії їх на врожаї.

Багатоїдні шкідники

 Ґрунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів). Із потеплінням на початку квітня завершиться переміщення шкідників у верхні шари ґрунту та відбуватиметься їх живлення. На деяких площах існує імовірність пошкодження озимих і ярих зернових культур, сходів просапних культур, висіяних після багаторічних трав.
 Для захисту від ґрунтових шкідників застосовують обробку насіння інсектицидними або комбінованими препаратами за типом інкрустації (гаучо, гаучо Плюс, космос, круїзер, круїзер Форс, модесто, нупрід, нупрід Макс, юнта квадро, селест Топ, селест Макс, семафор, сонідо, стандак Топ, табу, форс, форс Зеа, інші дозволені) у рекомендованих нормах для конкретних культур.
 Розсаду овочевих культур від ґрунтових шкідників захищають замочуванням коренів рослин перед висаджуванням у відкритий ґрунт у суспензії актари, в.г. 1,5 г/л води на 250 рослин при температурі 18-23?С та експозиції 1,5-2 години; у суспензії престижу, т.к.с. 100 мл на 10 л води за експозиції 6-8 годин.
 На присадибних ділянках для захисту сільськогосподарських культур від ґрунтових шкідників ефективне використання препарату АнтиМедведка,ГР – 3,7кг/га, або 3-7г/м.кв, на посадках суниць – нупрід – 4-8мл на літр води.
 Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави. Боронування озимих зернових культур, видалення з полів ураженого хворобами листя, підживлення посівів азотними добривами оздоровили рослини, підвищили їх стійкість до пошкодження шкідниками та ураження хворобами.
 В посівах озимих зернових Рогатинського, Снятинського, та Тлумацького районів, осередково, харчуватимуться личинки хлібної жужелиці, гусениці озимої совки. Вища шкідливість яких спостерігатиметься у посівах, які розміщенні по стерньових попередниках. В разі потепління у першій половині квітня ймовірне їх масове живлення. В наших умовах дані шкідники ще не несуть загрози посівам, хоча можуть створюватися осередки підвищеної чисельності. Потреба захисних заходів може виникатиме переважно у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням альфагард, к.е., 0,15 л/га, дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, нортон, к.е., 1 л/га, маршал, к.е., 0,8-1,2 л/га, фостран, к.е., 1,5 л/га. тощо.
 У квітні за температури листової підстилки 16-17ºС вдень клопи виходитимуть на поверхню листя, за похолодання ховатимуться під листя. Масовий переліт клопів з лісосмуг на поля відбудеться за настання теплої погоди (середньодобова tº12-13, максимальна 20ºС). Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущіння, на ранніх посівах виходу в трубку. Залежно від погоди міграція клопів у посіви триватиме 3-4 тижні.
 Негативний вплив дорослих клопів на врожайність пшениці можна очікувати, перш за все на площах, прилеглих до лісів та полезахисних смуг. Перезимувалі клопи проколюють стебла пшениці і висмоктують їх сік. У місці проколу утворюється перемичка, пошкоджені стебла довго лишаються зеленими, але не виколошуються і згодом відмирають. Застосовувати інсектициди проти клопів слід за чисельності їх 2 і більше екз. на кв. м у фазу виходу в трубку озимої пшениці. Рекомендовано використовувати: актару 240 SC к.с.-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Карате Зеон 050 СS мк.с.-0,15-0,3 л/га; Фастак, КЕ- 1,0-0,15 л/га; Моспілан, ВП-0,10-0,12 кг/га; Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га; Ф'юрі.в.е.-0,07-0,10 л/га.
 За середньодобової температури 6-8ºС повсюдно відроджуватимуться з яєць злакові попелиці. Відбуватиметься вихід із місць зимівлі хлібної блішки, яка останніми роками наносить значні пошкодження посівам озимих зернових пізніх строків посіву, ярим зерновим та кукурудзі, відбуватиметься літ жуків п‘явиці, цикадок. В другій половині місяця, за умов підвищеної вологості та середньодобової температури 10-12ºС відбуватиметься виліт шведської мухи та проходитиме її яйцекладка. Літ шведських мух очікується слабким, а відповідно невисокою буде і чисельність личинок. Мухи весняного покоління відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих: пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячменю. Цикадки та попелиці можуть переносити вірусні хвороби.
 Проти вищезазначених шкідників посіви зернових колосових обробляють в крайових смугах або всуціль полів Актарою 240 SC к.с.-0,15 л/га; Карате Зеоном 050 СS мк.с.-0,15-0,3 л/га; Фастаком, КЕ 0,1-0,15 л/га; Моспіланом, ВП - 0,1-0,15 кг/га; Арріво, к.е. - 0,2 л/га; Бі-58 новим, к.е. -1,5 л/га; Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE-0,20-0,25 л/га.
 Підвищення теплового режиму та весняні опади повсюди сприятимуть масовому розвитку хвороб на відростаючому листі озимих, а згодом і в посівах ярих зернових культур. Перш за все інтенсивно поширюватимуться плямистості на листі (борошниста роса, септоріоз, рінхоспоріоз, гельмінтоспоріоз), а кореневі гнилі на зернових, що посіяні по стерньових попередниках та кукурудзі.
 Під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють Бампером Супер 490, к.е.- 0,8-1,2 л/га; Імпактом 25 SC, к.с.-0,5 л/га; Рексом Дуо, к.с.-0,4-0,6 л/га; Топсіном-М, з.п.-1,0-1,2 л/га; Тілтом 250 ЕС, к.е.- 0,5 л/га; Фолікуром 250 ЕW, ЕВ- 0,5-1,0 л/га або іншими аналогами.
 Проти бур’янів у фазу весняного кущіння слід застосувати гербіциди, надавши перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка культури. Боротьбу з бур'янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.
 В посівах багаторічних трав спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема: бульбочкових, люцернового листкового. Надалі з потеплінням комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету.
 Посіви гороху у квітні за появи сходів заселятимуть бульбочкові довгоносики, переважно смугастий, а за температури 15-170С вони масово літатимуть. Пошкодження жуками більш небезпечні, коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.
ЕПШ бульбочкових довгоносиків на горосі 10-15 екз на кв.м. За такої чисельності посіви обробляють карате зеоном, Бі-58 новим в рекомендованих нормах. Сходи люцерни захищають від довгоносиків, гусениць підгризаючих совок фаскордом, к.е.-0,1 л/га, блискавкою, к.е.-0,15-0,165 л/га, коннектом, КС-0,4-0,5 л/га, актелліком, к.е.-1л/га та ін.
 Насіння сої у допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозів протруюють бенорадом, ЗП-3 кг/т; максимом ХL т.к.с-1 л/т; бенефісом, МЕ-0,6-0,8 л/т; скарлетом, МЕ-0,4 л/т та ін. Проти комплексу шкідників сходів застосовують інсектицидні протруювачі: табу, КС-0,4-0,6л/т та команч WG-7 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння). За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої також пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону, к.е.-2,5-3 л/га та ін. дозволених препаратів.
 Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями.

Технічні культури

 У квітні з прогріванням грунту бурячищ, розпочнеться вихід жуків бурякових довгоносиків, вони можуть заселити площі культури до появи сходів і чекати їх з’явлення. Незважаючи на те, що посів буряків проводиться тільки токсикованим насінням, господарства повинні мати інсектициди для швидкого їх застосування. Тому площі посівів буряків повинні бути під ретельним постійним наглядом. Поріг шкідливості бурякових довгоносиків -0,2-0,3 екз. на кв.м.
Сходи буряків захищають актелліком, 500 ЕС, к.е.-1-2 л/га, актарою 25WG, в.г.-0,08 кг/га, дурсбаном 480, к.е. 0,8-2л/га; енжіо 247 SC, к.с. - 0,18 л/га, золоном 35, к.е. - 2-3,5 л/га, нурелом Д, к.е. - 0,8 л/га; фастаком, к.е. - 0,1-0,25 л/га; ф'юрі, в.е. - 0,15 л/га; пестоном, КЕ-2,0 л/га, террахлором 480 КЕ-0,8-2,5 л/га; еліт Хантером, РК-0,25 л/га.
 З грунтових фітофагів за достатньої зволоженості грунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого й вологого квітня на рослинах – господарях (калина, жасмин) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця.
 Посіви озимого ріпаку, що перезимували, знаходяться у доброму та задовільному стані. Шкідливість хрестоцвітих блішок на розеткових листках озимого ріпаку буде більш помітна за посушливої й жаркої погоди, зросте пошкодженість рослин стебловим прихованохоботником.
 В третій декаді квітня за досягнення рослинами фази бутонізації-початку цвітіння на рослинах озимого ріпаку шкодитимуть ріпакові листкоїд, квіткоїд. Проти комплексу шкідників рекомендовано застосування інсектицидів: альтекс, КЕ - 0,10-0,15 л/га; альфагард 100, к.е.; альфа-Супер, КЕ - 0,15 л/га, блискавка, КЕ - 0,15-0,165 л/га; борей, КС - 0,10-0,12 л/га; лам-декс, мк.с.- 0,15 л/га; каліпсо 480, КС - 0,15-0,2 л/га; канонір, ВГ -0,05-0,07 кг/га; карате Зеон 050, мк.с. - 0,15 л/га; моспілан, ВП-0,1-0,12 кг/га; штеф-альфацип, КЕ - 0,12 л/га; та додають фунгіциди: фитал, р.к .- 2-3 л/га, амістар екстра 280 SC, к.с.0,75-1л/га, піктор, к.с. - 0,5 л/га, форсаж 500 SC, к.с. - 0,6 л/га.

 Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл.

Погодні умови, що прогнозуються в квітні сприятимуть посіву соняшнику, а підвищення температури повітря до 15-160 викличе з’явлення сходів на 10-12 день. Перед сівбою насіння соняшника від комплексу хвороб знезаражують: знезараження насіння від збудників хвороб максимом ХL035FS,т.к.с.-6 л/т, апроном ХL 350ES,т.к.с.-3л/т, вінцитом 050 СS, к.с.-2л/т, дерозалом 500 SC, КС-1,5 л/т, колфуго Супер, в.с.-2 л/т, роял-фло, в.с.к.-2,5-3 л/т
 Для захисту проростків та сходів соняшнику від грунтових шкідників насіння протруюють: гаучо 600 FS, ТН-6-9 л/т, модесто Плюс 510 FS, ТН -8 л/т, космосом 250, т.к.с.-4 л/т, круїзером 350 FS, т.к.с.-6-10 л/т.
 На сходах соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків можливі пошкодження сірим буряковим довгоносиками, в окремих районах піщаним мідляком, що може призвести до зрідженості сходів. За ЕПШ понад 2 екз.на кв.м. проти шкідників застосовують децис f-люкс 25, КЕ-0,3 л/га, енжіо. К.с.-0,18 л/га, кораген 20, КС-0,15 л/га.

Картопля

 Перед посадкою необхідно провести перебирання, сортування картоплі з вибраковуванням уражених і пошкоджених бульб для недопущення ураження молодих рослин хворобами, якими уражений посадковий матеріал.
 Висаджені бульби, а пізніше - молоді пошкоджують ґрунтові шкідники, тому при виявленні їх високої чисельності необхідним є проведення протруєння насіннєвого матеріалу одним із протруювачів: престиж, т.к.с., армад, 1л/т, (ефективний і проти ризоктоніозу, сисних шкідників), селест Топ,т.к.с. 0,5-0,7л/т (ефективний і проти сисних шкідників, ризоктоніозу, альтернаріозу), круїзер 350 т.к.с. 0,3 л/т, еместо Квантум, 273,5 ТН 0,3-0,6л/т, нупрід 600 ТН 0,15-0,25л/т. Для роздрібного продажу населенню для обробки бульб перед посадкою дозволене використання препаратів: престиж, актара, антіжук-Гідро, армада, АС-Селектив, броня, Ін сет, нупрід 600, селест Топ, табу, тирана, шедевр, різні види матадора, ін. у рекомендованих нормах. Проти хвороб бульби обробляють фунгіцидними протруювачами: максим, 025 ТН, 0,75 л/т, ровраль Аквафло,КС, 0,38-0,4 л/т, фунгазіл,к.с. 150мл/т (насіннєва картопля). Для населення - максим,т.к.с. 7,5мл на 10 кг бульб.

Шкідники і хвороби плодових культур

 Погодні умови зими були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. Загинуло в середньому 10, максимально до 20% зимуючого запасу шкідників.
 У квітні розпочнеться вихід сірого брунькового довгоносика з місць зимівлі, очікується масове розселення жуків яблуневого квіткоїда. Пройде масове відродження личинок сисних комах: попелиць, медяниць, кліщів. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 24% дерев, визначається сумою ефективних температур 500 (нижній поріг 80), а масовий вихід – понад 700С, що відповідатиме другій декаді квітня.
 Прогрівання грунту до 120С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів.
Моніліальний опік кісточкових швидко розвиватиметься за високої вологості (понад 70%) і помірній температурі повітря 12-160С.
 Проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, листокруток, личинок сисних шкідників проводять обприскування: актарою, 24%, к.с.-0,14-0,15 л/га, енжіо, 24,7% к.с.-0,18 л/га, або піринексом, 48% к.е.-2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса, 75% в.г.-0,25 кг/га, чемпа, 77% в.г.-1,5-2 кг/га або косайда, 53,8% в.г.-2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, також додають тіовіт Джет, 80% в.г.-8 кг/га, імпакт, 25% к.с.-0,1-0,15 л/га або алмаз, 10% к.е.-0,3-0,4 л/га.

 При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Відділ прогнозування, фітосанітарної
діагностики та аналізу ризиків