Близько ста років тому централізоване водопостачання стало доступним в більшості міст світу. Вода, яка надходила до споживачів із водопровідного крана, була еталоном чистоти та безпеки. Однак, пройшли десятиліття і тепер поверхневу воду з річок, водопровідну воду без попередньої очистки для пиття вживати не можна.
  Забруднення поверхневих і підземних вод відбувається промисловими, побутовими і сільськогосподарськими стоками, інфільтратами від звалищ відходів.
  Результат життєдіяльності людства, в першу чергу, позначився на якості доступних запасів прісної питної води.    Недосконалість систем централізованого очищення води у багатьох регіонах і критичний знос водопровідних мереж, посилюють ці проблеми.
  Попередні висновки про відповідність води критеріям фізіологічної повноцінності можна й самостійно, на основі характерних органолептичних, санітарно-хімічних ознак, тобто за смаком, кольором і запахом води можна визначити за наступними ознаками:
1. Солонуватий присмак води. Вказує на те, що у воді присутній надлишок хлорид - іонів. Отже, рівень її мінералізації перевищує фізіологічно оптимальне значення.
2. Гіркуватий присмак води. Може бути викликаний підвищеною лужністю води, (практично безпечно) або підвищеним вмістом розчинених сульфатів, що загрожує людині стійким розладом травлення.
3. Запах хлору свідчить про підвищений його вміст у воді , що використовується для знезараження. Він є небезпечним для здоров'я людини, особливо його сполуки з органічними домішками води.
4. Металевий присмак води вказує на наявність у ній вмісту заліза. У водопровідну воду залізо найчастіше потрапляє через корозію водопровідних труб, або внаслідок тривалого вилуговування залізорудних масивів (покладів). Вода з розчиненим залізом може виглядати на початку прозорою і безбарвною, оскільки залізо знаходиться у не повністю окисленій біокарбонатній формі. При контакті з киснем залізо окислюється, внаслідок чого вода набуває кольору від жовтуватого до червоно-бурого відтінків з виділенням осаду колоїдної іржі на дні посудини. Підвищений вміст заліза у воді вкрай негативно позначиться на загальному самопочутті людини.
5. Вода зі щільною білою суспензією з-під крану, яка поступово опускається на дно та стає прозорою із-за осаду. Ознака того, що вода насичена солями кальцію (близько із забором води знаходяться вапняки).
6. Утворення накипу свідчить про підвищену твердість води, яка викликана великим вмістом солей кальцію або магнію.
7. Характерний запах тухлих яєць і поява темних плям на срібних (посріблених) столових приборах, жовтих плям на раковині. Після контакту із водою ознака присутності у водопровідній воді розчиненого сірководню. Сірководень виділяється як при природному розкладанні неорганічних сульфатів, органічних рослинних і тваринних решток під дією специфічних (сульфатредукуючих) бактерій, так і при попаданні в джерела водопостачання промислових і господарських стоків та недостатнього вихідного очищення води.
8. Затхлий запах води або запах риби виникає через потрапляння у питну воду азотовмісних речовин, які утворюються при розкладанні залишків водоростей, мікроорганізмів, рослин.

9. Запах акварельної фарби (гуаші) спричиняється внаслідок поширення у воді фенолу, джерелом якого є промислові стоки.
10. Аптечний запах, викликають галогеновані (хлоровані) ароматичні вуглеводні - токсичні домішки води, які утворюються при дії хлору на деякі природні і синтетичні органічні речовини, що потрапили у воду.
11. Різнокольорові плями на поверхні води виникають через плівку нафтопродуктів. Вони з'являються при скиданні у водойми неочищених олійних стоків підприємствами металургійної, металообробної, машинобудівної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості.
12. Жовта вода утворюється через забруднення таніном і гуміновими кислотами. Це речовини природного походження. Вони накопичуються у воді при її природній фільтрації через шари рослинного перегною або через торф’янистий ґрунт. Для людського здоров'я ці речовини не становлять небезпеки, але вони можуть призводити до проблем, якщо зв'язуються з іонами важких і полівалентних металів.
13. Вода каламутного молочного кольору, що стає прозорою при її відстоюванні. Такий ефект є наслідком насичення води розчиненими газами (азотом, вуглекислим газом, метаном). Найчастіше причиною є азот, що продукується у воді денітрифіційними бактеріями. Вуглекислий газ накопичується внаслідок життєдіяльності аеробної мікрофлори, потрапляє у воду з газоносних пластів поблизу водних джерел або утворюється метан-генеруючими бактеріями.
14. Брудна піна «мильних бульбашок» на поверхні води при її закипанні. Цей феномен найчастіше пояснюється присутністю у воді поверхнево-активних речовин (ПАР), які використовуються в якості миючих засобів (пральні порошки, мило, тощо). Але насправді цей ефект часто пов'язаний із вивільненням поверхнево-активних речовин із клітин бактерій, що утворюють колонії у водопровідних мережах. Ці речовини спочатку осідають в середині водопроводів, а потім проявляють свої власні піноутворюючі властивості. Деякі з цих речовин є сильно отруйними речовинами (ксенобіотиками).
  Якщо ваша вода із мережі центрального водопостачання або власної свердловини має хоча б одну з таких ознак, Вам необхідно провести санітарно-хімічне дослідження питної води. Аналіз можна провести в:

Івано-Франківській регіональній державній лабораторії Держпродсподивслужби
Адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24
тел. (0342) 4-24-18,

або в міжрайонних лабораторіях Держпродспоживслужби області :
Снятинська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби
Адреса: Івано-Франківська область, м. Снятин, вул. Винниченка, 16,
тел. (0276) 2-14-32;
Рогатинська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби
Адреса: Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, 124,
тел. (0235) 2-13-36;
Коломийська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби
Адреса: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Міцкевича, 56,
тел. (0233) 3-83-63
Калуська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби
Адреса: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Добровлянська, 54,
тел. (0272) 6-01-23

Дослідження проводяться згідно тарифів, затверджених наказом від 13.02.2013 №96 Міністерства АПК України.