Перша декада травня характеризувалась досить складними погодними умовами: утримувалась холодна (як для цього часу) погода з помірними, місцями сильними опадами у вигляді дощу, у високогір’ї з мокрим снігом. Мінімальна температура повітря знижувалась до +3ºС, максимальна піднімалась до 22 ºС.
  Через посилення вітру в окремі дні ускладнювались умови для проведення польових робіт (внесення пестицидів та посів пізніх ярих культур).

Фенологія культур

Озимий ріпак – цвітіння                                             Соняшник – посів, сходи
Озима пшениця – вихід в трубку                                Горох – сходи, поява 3 листка
Ярі зернові – кущення                                                Багаторічні трави - 
Кукурудза – посів, сходи                                            Картопля – поч. сходів 
Буряки – сходи                                                          Плодові – кінець цвітіння

Шкідники і хвороби зернових
та зернобобових культур

Агрокліматичні умови (перепади добових температур повітря, випадання опадів) дещо знизили активність шкідників сільськогосподарських рослин, а з іншого боку випадання дощів, підвищення вологості повітря були сприятливими для розвитку хвороб.
На площах, які розміщені біля лісосмуг, лісів спостерігається заселення шкідливими клопами (переважає елія гостоголова). На даний час, чисельність шкідливих організмів нижче ЕПШ, однак можливі виникнення осередки підвищеної чисельності в Галицькому, Рогатинському, Тисменицькому та Тлумацькому районах, на площах які розміщені біля лісових насаджень. Жуками п’явиці синьої, в чисельності 0,5-1 екз/м.кв, заселено 32 відсотки обстежених площ озимих зернових. Відбувається залялькування гусениць озимої совки та продовжується живлення личинок жужелиці і дротяників. В Снятинському районі, маршрутним обстеженням на 2 відсотках площ виявлено імаго південного сірого довгоносика. Крім того в посівах озимих культур (пізні посіви) живиться хлібна блішка, цикади.
Ярі зернові. Посівам ярих шкодить хлібна смугаста блішка, цикадки. На ранніх посівах відбувається заселення імагом п’явиці, відбувається літ та яйцекладка шведської мухи на 100 п.с. уловлюється 5(8) екз. Із-за прохолодної дощової погоди активність і шкодочинність шкідників у допороговій чисельності. Пошкодження рослин незначні.
  За існуючих гідротермічних умов спостерігається прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними міроприємствами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, якими на 10-50% обстежених площ уражено 5-8 % рослин. Рінхоспоріоз розвивається в посівах озимого та ярого ячменю на 10% площ.
  Зернобобові та багаторічні трави. Посіви продовжують заселяти та пошкоджувати довгоносики, апіони, які за чисельності 0,5-1 екз.на м.кв. пошкодили 2-6% рослин у слабкому ступені. Розпочалось осередкове заселення посівів попелицями. Виявляється ураження рослин конюшини - бурою плямистістю.

Технічні культури

   Скрізь у посівах озимого ріпаку триває шкідливість ріпакового квіткоїда, прихованохоботників, подекуди ріпакового клопа. Проти цих шкідників перед цвітінням культури в господарствах масово проводили захисні обробки рекомендованими препаратами. Також на ріпаку на 3-8% рослин відмічалося незначне ураження пероноспорозом, фомозом. Через масове цвітіння озимого ріпаку хімічні обробки припиняються.
  В посівах буряків спостерігається шкідливість бурякових блішок, крихітки. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) продовжується відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці.

Картопля та овочеві культури

  Колорадський жук. Відмічається заселення ранньої картоплі жуком, проходить спаровування (Галицький, Рогатинський райони).    Заселено 8 відсотків кущів з чисельністю 1-3 жука на заселений кущ.
  Місцями на рівнині, де відмічався інтенсивніший заморозок відмічено часткове пошкодження сходів картоплі 10% та розсади помідорів.
   Скрізь 12-45% рослин редиски, ранньої капусти заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, (Богородчанський, Снятинський, Тлумацький райони), продовжується літ капустяного, ріпакового біланів. У посівах цибулі триває літ цибулевої мухи, відкладання яєць.

Плодові насадження

  Продовжують заселяти дерева сисні шкідники. Попелиці повсюдно заселяють 100% обстежених площ, лише у Богородчанському, Тисменицькому районах до 50% площ. Ними заселено 20-40%, дерев, 6 макс. 40% листків (Снятинський район) у слабкому і середньому ступенях. Плодові кліщі шкодять на 10% площ 5% дерев (Снятинський район), 1-8% листків у слабкому ступені.
  З листогризучих фітофагів завдають шкоду листокрутки, довгоносики. Розанова листокрутка заселяє 30% обстежених площ, 20% дерев (Галицький район), 4-8% листкових розеток у слабкому ступені. Садовими довгоносиками (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) заселені всі обстежені площі плодових насаджень. Фітофаги пошкодили 2-6% дерев, 1-5%, (Рогатинський район) листків.
  Ураження однорічних пагонів борошнистою росою, відмічають Рогатинський, Снятинський та Тисменицький райони, чому сприяють погодні умови. Хворобою охоплено 20-50% площ, 10-30% дерев, 3% листків.

Багатоїдні шкідники

  Травневі хрущі. У лісосмугах та садових насадженнях поодинокі екземпляри починають заселяти плодові дерева. Літ шкідника від слабкого до інтенсивного в Галицькому, Рогатинському, Снятинському, Тисменицькому та Тлумацькому районах. При струшуванні дерев, на одному дереві нараховується 25 (30) жуків. Охват дерев 30 відсотків.
  Для збереження дерев від зазначених пошкоджень у лісосмугах і лісах застосовують золон, фастак, блискавка, інші, в плодових насадженнях препарати відповідно до системи захисту.
   Гусениці озимої, капустяної совки та стеблового кукурудзяного метелика в стані залялькування.
   На присадибних ділянках шкодить медведка.
   Мишоподібні гризуни. Дані шкідники зосереджені в місцях резервації (перелоги, лісосмуги).