Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) – небезпечна багаторічна рослина – останнім часом набув значного поширення на Прикарпатті. 
«Гераклова трава», саме так нерідко називають цю рослину за високий зріст та велику надземну масу, становить загрозу здоров’ю людей, негативно впливає на місцеві екологічні системи та погіршує туристичну привабливість краю.

Цикл розвитку борщівника Сосновського становить 2,5 роки. Рослина може вирости до 3-5 метрів висоти, товщина стебла сягнути до 10 см, довжина листків до 2-3 м. Коренева система добре розвинена, у ґрунт проникає не глибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см.
Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується насінням, яке розноситься вітром, переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості, також сприяють розселенню насіння.
Одна рослина здатна щороку давати від 15-20 тис насінин, а в окремі роки і до 100 тис. життєздатного насіння. У ґрунті насіння борщівника може зберігати життєздатність 3-15 років. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посухи або регулярного скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років.
На Івано-Франківщині, як і в інших областях західного регіону України – Тернопільській, Львівській, Закарпатській – борщівник Сосновського утворює загрозливі зарості на берегах річок і потічків, узбіччях доріг, на пасовищах і полях, пустирях, сміттєзвалищах, нерідко росте у населених пунктах у парках та клумбах.
Небезпека для здоров’я людини пов’язана із наявністю фотоактивних речовин, що під дією ультрафіолетового, зокрема сонячного, випромінювання надають Борщівнику токсичних властивостей, навіть одноразове торкання до рослини призводить до опіків 1-3 ступенів, також рослина є контактним і дихальним алергеном, має сильний запах, який відчувається на відстані до п’яти метрів.
В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією голів об’єднаних територіальних громад, які повинні розробити заходи, основною метою яких є об’єднання зусиль та координація дій органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ та організацій, керівників підприємств, господарств різних форм власності для вирішення цієї проблеми та домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення.
Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Найбільш доступним, простим методом знищення рослини є викошування, шляхом кількох прийомів, оскільки його пагони активно відростають від кореневої системи та відновлюються проростанням насіння. Систематичне скошування не дасть можливість рослині зацвісти та утворити насіння. Більш результативною буде боротьба, якщо після скошування відсікти лопатою товсті корені на глибину 8-12 см, що забезпечує повне знищення рослин. Навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати, тому після скошування їх доцільно спалювати.
Ще одним методом боротьби з борщівником є випасання вівцями, великою рогатою худобою молодих рослин.
Не менш ефективним є застосування гербіцидів, яке доцільно проводити навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати гербіциди суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих магазинів, в офіційних дистриб’юторів засобів захисту рослин.

Зважаючи на те, що борщівник викликає опіки шкіри, всі роботи щодо його знищення необхідно проводити у захисному одязі.
При застосуванні гербіцидів необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил ДПС 8.8.12.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998р. №1 (п.п.9.6 п.9.6).
На берегах річок застосування засобів захисту рослин необхідно здійснювати з урахуванням вимог Водного кодексу України.
Покращити становище та досягти успіху у боротьбі з борщівником Сосновського можна тільки спільними зусиллями шляхом проведення відповідних заходів на своїх ділянках землевласниками та землекористувачами.

Що робити в разі потрапляння соку рослини на шкіру?
Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, людина не відчує одразу болю. Лише через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з'являться пухирі. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з'являються виразки, а після загоєння на їхньому місці ще 2-3 роки залишаються темні плями.
Найсильніші опіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.
Тому, необхідно відразу промокнути місце дотику тканиною і прикрити уражену ділянку одягом або пов'язкою. Потім її необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди.
Далі необхідно звертатись за допомогою до лікаря.