Головне меню

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільгоспкультур в травні 2018 року

  Агрокліматичні умови квітня поточного року значною мірою скорегували звичний перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах області та внесли свої корективипр4ке3міврпа453пв74 в розвиток сільськогосподарських рослин та їх шкідливих організмів. Різке коливання температурного режиму в другій половині квітня сповільнило розвиток та шкідливість фітофагів, які значно активізувались з потеплінням.
  За даними управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області: весняні контрольні обстеження сільськогосподарських та інших угідь засвідчили, що 80% чисельності популяцій шкідливих комах перезимували добре та задовільно.

Багатоїдні шкідники

  Серед багатоїдних шкідників найбільш потенційно небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, личинки коваликів, травневих хрущів, підгризаючі та листогризучі совки.
 Протягом двох останніх років спостерігається помітне наростання чисельності грунтових шкідників. Однак, в Богородчанському, Галицькому, Городенківському, Надвірнянському та Рогатинському районах дротяники та несправжні дротяники можуть осередково завдавати шкоди зерновим, просапним, овочевим культурам повсюди.
Личинки травневих хрущів можуть шкодити у вогнищах на площах, розміщених біля багаторічних насаджень (лісів, лісосмуг та ін.).
Найважливішою передумовою збереження сходів є обробка насіння інсектицидними
або комбінованими препаратами шляхом інкрустації. За перевищення порогу
шкодочинності (ЕПШ шкідників становить перед сівбою буряків 1,5-2 екз./м2,
соняшнику 3-5 екз./м2, кукурудзи – 3 екз./м2, висадкою картоплі та розсади томатів – 5
екз./м2) слід перш за все застосовувати агротехнічні заходи боротьби (знищення бур’янів,
особливо пирію, сівба навесні у ранні строки, міжрядний обробіток
просапних).
  З інсектицидів для захисту посівів від ґрунтоживучих шкідників застосовують Актару 25 WG, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин (замочування коренів розсади томатів, перцю, баклажанів, капусти за експозиції 90-120 хв.), Регент 20 G, г., 5-10 кг/га (внесення в ґрунт спеціальними сошниками та дозаторами під час сівби або посадки, чи суцільним способом перед сівбою з подальшим загортанням у ґрунт), Престиж 100 мл/10 л води (замочування коренів розсади томатів, перцю, баклажанів, капусти за експозиції 6-8 год., в тому числі на присадибних ділянках), Форс 1,5 G, г., 4,5-12 кг/га (внесення в рядки, лунки під час сівби та висадки в ґрунт). Ефективні багаторазові розпушування міжрядь просапних культур під час вегетації.
  Проведеними весняними обстеженнями озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав та присадибних ділянок практично повсюди в області виявлялися гусениці озимої совки за кількості 0,3-0,5екз./м2. Початок льоту метеликів можливий в першій декаді травня, гусениці розвиватимуться наприкінці травня-в червні. За оптимальних умов для метеликів (вологість повітря 70-90% за температури 15-25°С) та гусениць (температура 20- 27°С за помірної вологості) шкідник може створити осередки підвищеної чисельності та найбільше загрожуватиме посівам буряків, особливо пізніх строків сівби, забур’яненим овочевим та іншим просапним культурам.
 Для зменшення чисельності совок слід застосовувати всі доступні прийоми - оптимальні строки сівби та міжрядне розпушування просапних культур; знищення бур'янів та квітучих нектароносів. Проти совок застосовують випуск трихограми на початку та в період масового відкладання яєць. Розпочинають за наявності 0,4-0,6 яйця шкідника на 1 м2. У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав, за кількості до 30 яєць на 1 м2, норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а за 30 і більше яєць на 1 м2 норму визначають з розрахунку – одна самиця на 10 яєць шкідника.
 За появи осередків високої чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці - 3 екз./м2) застосовують хімічні препарати: Арріво, к.е., 0,4 л/га, Данадим Мікс, КЕ .1 л/га, Децис Профі 25 WG,ВГ,в.г.,0,05-0,1 кг/га, Карате Зеон, 050 CS мк.с., 0,3 л/га, Пірінекс 480, КЕ, 1,2 л/га, Номолт, к.с., ,3л/га, Протеус 110, МД, 0,5-0,75 л/га. Найефективніші суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.
 Незважаючи на близький до депресивного (під час весняних обстежень середня кількість становила 0,2-0,6 екз/м.кв.), стан популяції кукурудзяного стеблового метелика на території області, шкідник залишається небезпечним і вимагає проведення постійних спостережень за його розвитком. Протягом травня личинки заляльковуватимуться, а умови під час цього процесу багато в чому визначатимуть їх розвиток. Найкраще лялечки розвиватимуться за середньодобової температури 15°С і вище та за високої відносної вологості (55-100%). Виліт перших метеликів спостерігатиметься в червні за суми ефективних температур 350°С.
 Одним з найбільш ефективних методів боротьби з шкідниками є біологічний метод – випуск трихограми у 2 строки : на початок і в період масового відкладання яєць метеликом за норми 50-100 тис. самиць на 1 га.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

  Хлібні клопи (маврський, гостроголовий та клоп шкідлива черепашка) перелітатимуть із місць зимівлі у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Поступово із крайових смуг клопи розселятимуться впродовж посівів. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від декількох десятків до 200, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішення щодо захисту посівів. Для першого етапу шкідливості клопа шкідливої черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Найуразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та трубкування, ярих – кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання стебла. Уколи в стебло перед і на початку колосіння спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна. За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.
  Після повного переселення перезимувавших клопів в посіви при перевищенні ЕПШ (2-4 і більше екз. на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, енжіо, мк.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, Бі -58 новим, к.е., 1,5 л/га та їх аналогами. Ці інсектициди ефективні і проти інших шкідників зернових культур.
  Злакові мухи (шведська) слабко пошкоджуватимуть озимину та ярину. Весняне покоління більш небезпечне для ярої пшениці та ячменю, а також для сходів кукурудзи.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема в разі посушливого травня. Захисні заходи проти блішок будуть доцільними здебільшого у крайових смугах або всуціль посівів зернових колосових за надпорогової їх чисельності (ЕПШ – 30-50 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.
 Хлібні п’явиці (переважно червоногруда, рідше синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, які помірно шкодитимуть у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах. В разі утворення вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази кущіння ЕПШ – 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.
 Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплової вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці шкідники небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
  Незважаючи на слабкий осінній розвиток хвороб зернових злаків, за теплої погоди з випаданням дощів можливе значне поширення та інтенсивний розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, які на 15% площ слабко розвивались в квітні, посилять свій розвиток в разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, передусім в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та інші плямистості.
 В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють альто супер, к.е., 0,4 л/га, амістаром екстра, к.е., 0,5-0,75 л/га, імпактом, с.к., 0,5 л/га та аналогами; колосалем, к.е., 0,75-1 л/га, рексом дуо, к.е. 0,4-0,6 л/га, фолікуром, к.е., 0,5-1 л/га, фальконом 460 ЕС, к.е. 0,6 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га та іншими фунгіцидами згідно діючого «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих погодних умов для розвитку хвороб.
  Бульбочкові довгоносики розвиватимуться і шкодитимуть під час сходів – галуження гороху, перелітаючи з багаторічних трав за температури повітря 14-17ºС. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. На посівах гороху розвиватимуться і завдаватимуть шкоди горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури повітря 24-28ºС сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.
Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початку цвітіння проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, фуфанон, к.е. 0,5-1,2 л/га, карате зеон, мкс.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
  Проростаюче насіння і сходи сої слабко пошкоджуватимуться личинками коваликів, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків поодиноко шкодитимуть бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.
  Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують балазо 100, КЕ, 0,2-0,3 л/га, Бі-58 новий, к.е. 0,5-1 л/га, пірінекс супер, КЕ, 0,75-1,25 л/га, сірокко, КЕ, 0,8-0,12 л/га.


Технічні культури

  За сухої сонячної погоди в посівах буряків численними і шкідливими будуть бурякові блішки, помірно шкодитимуть бурякові щитоноски, крихітка.
За надпорогової чисельності блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м, крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.
 За настання середньодобової температури 14-17ºС відбуватиметься заселення посівів буряка буряковою листковою попелицею. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) прово