Рекомендації відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області щодо захисту технічних культур у червні.

  Озимий ріпак
  У посівах ріпаку продовжуватимуть живитися личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяної стручкової галиці (капустяного стручкового комарика), а також поширюватиметься капустяна попелиця.
  Волога погода та підвищена вологість повітря сприятимуть розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, білої та сірої гнилей.
  За потреби посіви обробляють фунгіцидами класів: стробілурини, триазоли, карбоксаміди, бензаміди, бензимідазоли.
  Під час застосування обов’язково враховують терміни очікування до збирання врожаю.
  Якщо перед жнивами встановлюється волога погода, розвиток хвороб стримують десикацією посівів після побуріння 70% стручків. Для цього використовують десиканти на основі гліфосату або диквату відповідно до чинних регламентів.
  Цукрові буряки
  У червні продовжуватимуть розвиватися бурякові блішки та піщаний мідляк, хоча їхня шкодочинність поступово знижуватиметься. Натомість зростатиме чисельність бурякової листкової попелиці та щитоносок, можливі осередки бурякової мінуючої мухи.
  Серед хвороб ймовірний розвиток: церкоспорозу, фомозу, альтернаріозу.
  Захисні обробки проводять за перевищення економічних порогів шкідливості: бурякова листкова попелиця — 10% заселених рослин, мінуюча муха — 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину.
  Для захисту застосовують інсектициди груп: піретроїди, неонікотиноїди, фосфорорганічні сполуки, їх комбінації.
  Для знищення яєць листогризучих і підгризаючих совок рекомендується випуск трихограми по 20–30 тис. особин на гектар 2–3 рази з інтервалом 4–6 днів.
  Ефективними залишаються міжрядні розпушування, які допомагають знищувати яйця та личинок ґрунтових шкідників.
  За чисельності: підгризаючих совок — 1–2 екз./м², листогризучих совок — 2–3 екз./м², бурякової мінуючої молі — 2–3 екз./рослину застосовують рекомендовані інсектициди.
  За появи хвороб використовують фунгіциди класів: стробілурини, триазоли, імідазоли.
  Соняшник
  За тривалої посухи на соняшнику активніше розвиватимуться попелиці, клопи, трипси та цикадки. Водночас поширення сірої та білої гнилей, фомозу, фомопсису й пероноспорозу буде стриманим.
  Прохолодна дощова погода, навпаки, сприятиме розвитку пероноспорозу.
  За заселення попелицями понад 10% рослин посіви обробляють препаратами груп: піретроїди, неонікотиноїди, антраніламіди.
  Проти клопів (2 екз./кошик) та попелиць (понад 20% заселених рослин із 40–50 особинами на кожній за відсутності ентомофагів) до початку цвітіння застосовують препарати на основі: гамма-цигалотрину, імідаклоприду, біфентрину, дельтаметрину, лямбда-цигалотрину, тіаметоксаму, ацетаміприду, хлорантраніліпролу, малатіону.
  У період відкладання яєць листогризучими совками за необхідності випускають трихограму.
  Якщо складаються умови для масового розвитку гнилей, фомопсису та несправжньої борошнистої роси, на початку цвітіння посіви обробляють фунгіцидами класів: стробілурини, триазоли, карбоксаміди, бензаміди, сірковмісні препарати (проти сірої гнилі), біопрепарати.
  За подальшого розвитку хвороб застосовують фунгіциди класів: стробілурини, триазоли, карбоксаміди, бензаміди, бензимідазоли, обов’язково дотримуючись строків очікування до збирання врожаю.