Кінець квітня на Прикарпатті відзначився контрастною погодою — від теплих днів до нічних заморозків до мінус 5 °С. Такі умови не лише пригальмували розвиток рослин, а й тимчасово стримали поширення шкідників. Якою є ситуація в полях і садах станом на 30 квітня — у оперативній інформації фахівців Держпродспоживслужби Івано-Франківської області.

  Вплив погоди на розвиток культур
  На території області спостерігалося чергування теплих і холодних, вітряних днів, із нічними приморозками як у повітрі, так і на поверхні ґрунту до мінус 3–5 °С у повітрі та 1–2 °С морозу на висоті 2 см. Такі умови були несприятливими для плодових культур і могли призвести до пошкодження бутонів і квітів, особливо у кісточкових.
  У денні години температура підвищувалася, формувалася тепла, але вітряна погода. Водночас прохолодні ночі та відсутність опадів стримували ріст і розвиток озимих та ярих культур, а також частково пошкодили рослини озимого ріпаку.
  Фенологічний стан культур
  Станом на початок травня озимий ріпак перебуває на початку цвітіння, озимі зернові — у фазі кущення та виходу в трубку. Горох сформував третій листок, ярі зернові знаходяться у фазі третього листка та кущення. Триває посів буряків і соняшнику, на окремих площах уже з’явилися сходи. Проводиться посадка картоплі, посів овочевих культур, відбувається їх проростання. Багаторічні трави відростають і кущаться. У плодових насадженнях спостерігаються фази «червоний бутон» та цвітіння.
  Фітосанітарний стан посівів
  Приморозки та прохолодна суха погода стримували розвиток і поширення шкідливих організмів, тому загальні показники залишаються близькими до рівня попередньої декади.
  У посівах озимої пшениці личинками хлібної жужелиці заселено 0,08 тис. га із 1,72 тис. га обстежених площ. Середня чисельність становить 1, максимально — 2 екземпляри на квадратний метр, пошкоджено близько 2% рослин у слабкому ступені (Івано-Франківський (Богородчанський), Коломийський (Снятинський) райони). Личинки перебувають у II–III віках.
  Попелицями заселено близько 1% рослин у слабкому ступені за середньої чисельності 1, максимально — 2 особини на заселену рослину на 15% обстежених площ озимої пшениці (1,72 тис. га) у Рогатинському районі.
  У теплі сонячні дні в посівах озимих зернових культур спостерігається літ злакових мух. Середня чисельність шведської мухи становить 1, максимально — 3 екземпляри на 100 помахів сачка на 10% обстежених площ.
  У посівах ярих зернових культур хлібними блішками пошкоджено в середньому 1%, максимально — 2% рослин за середньої чисельності 0,65, максимально — 3 екземпляри на квадратний метр на 5–50% обстежених площ (Івано-Франківський (Рогатинський), Коломийський (Снятинський) райони).
  Із хвороб у посівах озимої пшениці борошнистою росою уражено в середньому 1%, максимально — 6% рослин із розвитком хвороби 1–5% на площі 86 га. Септоріозом уражено 2–9% рослин із розвитком 1–7% на площі 172 га. Кореневі гнилі відмічаються на 1–3% рослин із розвитком до 4% (Коломийський район).
  У посівах озимого ячменю відмічається літ злакових мух (1–3 екз. на 100 помахів сачка) на 3% площ, розвиток хвороб не зафіксовано.
  Технічні та бобові культури
  У посівах озимого ріпаку виявлено оленку волохату за середньої чисельності 0,5, максимально — 1 екземпляр на рослину. Пошкоджено близько 1% квіток на площі 60 га з 0,83 тис. га обстежених.
  Капустяний стебловий прихованохоботник пошкоджує 5–12% рослин за чисельності 1–3 екз./м² на 31% площ. Ріпаковим квіткоїдом заселено 5–12% рослин, пошкоджено 1,3% квіток за чисельності 1–5 екз. на рослину.
  Пероноспорозом уражено 1,5–12% рослин ріпаку з розвитком хвороби 1–9% на площі 124 га.
  Обстежено 0,58 тис. га багаторічних трав і 0,013 тис. га гороху. Довгоносиками пошкоджено 1,3–5% рослин за чисельності 0,75–3 екземпляри на 100 помахів сачка.
  Плодові насадження
  У садах довгоносиками (бруньковий, яблуневий квіткоїд) пошкоджено 1–3% бруньок і квіток за чисельності 1,75–5 екземплярів на дерево на площі 30–55 га з 0,17 тис. га обстежених.
  Відмічається незначне ураження листків ягідних культур і яблуні галовою та зеленою яблуневою попелицею. Також спостерігається масове відродження бурякової попелиці на калині.
  Гризуни
  Чисельність мишоподібних гризунів залишається в межах економічного порогу шкодочинності та становить 3 (максимально 6) колоній із 4–6 жилими норами, за винятком неужитків.
  Висновок
  Загалом фітосанітарний стан посівів у області залишається контрольованим. Погодні умови стримували розвиток шкідливих організмів, однак за підвищення температури ситуація може змінитися.
  Фахівці рекомендують продовжувати регулярні обстеження посівів і плодових насаджень для своєчасного виявлення та локалізації шкідливих організмів.
  Нагляд за фітосанітарним станом у господарствах області триває.