Фахівці управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують у квітні уважно контролювати стан посівів кукурудзи та технічних культур, адже саме на початкових етапах вони найбільш вразливі до шкідників і хвороб.

  Посівам кукурудзи в першу чергу загрожують ґрунтові шкідники — дротяники та личинки хрущів. Найбільше їх накопичується на полях після багаторічних трав або при повторному вирощуванні культури. Тому перед сівбою варто обов’язково оцінити ситуацію в ґрунті. Якщо виявляється 3–5 екземплярів на м², насіння необхідно обробити інсектицидно-фунгіцидними протруйниками. Також важливо уникати повторних посівів кукурудзи, щоб не допустити пошкодження рослин личинками західного кукурудзяного жука.
  За прохолодної та вологої погоди під час проростання можливе зниження схожості — насіння уражується пліснявою, а проростки можуть гинути. Ослаблені рослини часто уражуються кореневими гнилями, найчастіше фузаріозною. Саме тому якісне протруєння насіння фунгіцидними препаратами є обов’язковим елементом захисту.
  На посівах озимого ріпаку вже у квітні активізуються прихованохоботники (великий ріпаковий і хрестоцвітий), а також ріпаковий квіткоїд і хрестоцвіті блішки. У період бутонізації, за температури понад 12°С, слід орієнтуватися на такі показники:
  • 3–4 жуки ріпакового квіткоїда на рослину і заселення 10% рослин,
  • 1–2 жуки стеблового пильщика на 40 рослин,
  • 60 попелиць на рослину або 2 колонії на 1 м²,
  • для прихованохоботників: 1–2 жуки на 40 рослин (стебловий) і 4 жуки на 25 рослин (насіннєвий).
  За таких умов проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами. Якщо погодні умови сприяють розвитку шкідників, через 10–12 днів посіви обстежують повторно і, за потреби, проводять ще одну обробку, змінюючи діючу речовину.
  Щодо хвороб ріпаку, уражене з осені листя поступово відмирає, однак інфекція зберігається. За появи ознак пероноспорозу, альтернаріозу чи фомозу застосовують фунгіциди. Для ослаблених рослин і при ризику розвитку фомозу доцільно провести дві обробки: першу — при висоті рослин 8–11 см, другу — через 12–14 днів (при висоті близько 25 см).
  Перед проведенням обробок необхідно завчасно попередити пасічників.
  У посівах буряків із появою сходів активізуються блішки та щитоноски. У фазі сходи — 2–3 пари справжніх листків, якщо чисельність шкідників становить 3–7 блішок або 0,7–1,2 щитоноски на м², необхідно проводити захисні обробки. Дротяники і несправжні дротяники можуть шкодити також, але здебільшого осередково і в слабкому ступені.
  Соняшник у фазі сходів — до ІІ пари справжніх листків — може пошкоджуватися довгоносиками, личинками травневих хрущів, дротяниками та несправжніми дротяниками. Як і для інших культур, основою захисту тут є протруєння насіння.
  Окрім хімічного захисту, ефективними залишаються й агротехнічні заходи. Зокрема, для руйнування ґрунтової кірки, знищення бур’янів і частини шкідників доцільно проводити:
  • боронування через 3–4 дні після сівби,
  • повторне боронування у фазі 2–3 пар листків (впоперек або по діагоналі поля).
  У цілому квітень — це період, коли важливо діяти на випередження: перевіряти поля, орієнтуватися на конкретні показники і не зволікати з обробками, якщо ситуація цього потребує. Саме така уважність дозволяє зберегти посіви і забезпечити рівномірний розвиток культур.
  Детальний прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах області у квітні 2025 року можна прочитати або завантажити за посиланням: https://vetif.gov.ua/images/Prognoz_na_04.2026.doc